Головна / Книгосхов / Толока / Історичні статті / Голодомори на Павлоградщині / Письменники нашої Вкраїни / Постаті / Знахідки / Регіон / Віхи історії / "Мегаліти" Павлоградщини / Московський патріархат на Присамар'ї / Нумізматика / Лозівський історичний клуб / Гостьова книга / Форум / Контакт /Дзеркало сайту /
Велике "Богданівське" повстання 1930 року.
В квітні 1930 року на
території сучасних Петропавлівського, Павлоградського, Близнюківського,
Красноармійського районів, до Ясиноватої включно, розгорнулось широкомасштабне
повстання селян та робітників. В Павлоградському повіті його керівниками
були К.С Глібов, М. І. Пуц та Вороб'йов. Повстанці вийшли зі слободи Осадчої,
та хуторів Вербський і Путятин. Вранці 5 квітня 1930 року загони повстанців,
рухаючись на Павлоград, прийшли в села Богданівку та Тернівку. В кожному
селі селяни знищували активістів колгоспного руху: так, в Осадчому було
вбито 30 чоловік, в Тернівці три чоловіка. В Богданівці Глібов організував
мітинг, на якому виступив та пояснив всім селянам, що вони виступають
за Ради без комуністів. Активісти села Богданівки
висипають хліб із ями, куди засипали його селяни. 1930 р. Прямо на мітингу було повішено комуністичних активістів Суворкіна, Беспалого, Григорія Стащикова, Іллю Лєшньова. Місцеві партійні активісти брати Григорій та Василь Чеснокови пробрались на дзвіницю церкви та почали бити в дзвони та кричати, що в селі повстали селяни, за це їх було скинуто з дзвіниці. Потому, колони повсталих рушили на Павлоград. Дорога з Богданівки на Богуслав і Павлоград пролягала правіше від сучасної, якою тепер їздимо на роботу на шахту. Богданівського лісу тоді ще не було, по всій долині Самари були розкидані пісчані горби-дюни. Саме за ними і влаштували засідку регулярні частини ГПУ.
Зерно, відібране у селян,
готується до здачі державі. 30-ті роки. Як відомо в Павлограді був розташований кавалерійський полк, місцем його дислокації були колишні казарми по дорозі на залізничний вокзал. Комполка Мєдвєдєв відмовився віддати наказ про придушення подібних виступів в селі Дмитрівка в тіж самі дні, і навіть вступив з ними у переговори. Свої дії він обґрунтував тим що не може стріляти в своїх класових братів, простих селян. За це його було розстріляно прямо в ДОПРі, який існує дотепер: це будинок на перехресті вулиць Дзержинського та Пролетарської.
ДОПР м Павлограда. У
підвалах цього будинку катували тисячі українських патріотів. Для придушення повстання саме в Павлоградському повіті використали прикомандировані військові частини ГПУ з Харкова та Дніпропетровська. Ще були залучені комуністична й комсомольська ячейка комуністичної партії, що розташовувалась в м Павлограді. Як згадує один з родичів секретаря Павлоградського Політбюро: "У всіх більшовиків Павлограда вдома та при собі особисто завжди була зброя, яку в разі чого вони могли застосовувати. В ті дні, 5 квітня 1930 року, вся комячейка склала особливий загін, і разом з відділом ГПУ влаштувала засідку на повстанські колони." Як свідчить один з богданівців, тоді він семирічним хлопцем разом з батьками садив картоплю, город їх був на околиці села, коло піщаних дюн. Війська почали вести кулеметний вогонь по колонам, що рухались дорогою, у повсталих зі зброї були тільки нагани та шаблі, навіть не було ні одного кулемета. Як згадували свідки, "Над долиною ще три дні стояв дрібний білий пух, поки його рознесло вітром. Повсталих було так багато, і кіннотникам не вистачало седел, тому замість них вони використовували подушки..." Всього загін Глібова налічував близько 800 чоловік, а в тих колонах людей, що рухались з Богданівки до Богуслава було, за оцінками старожилів, до 3000 чоловік. Після розтрілу селян, війська ГПУ та комуністи
влаштували «зачистки» по Богданівці та Тернівці. Знищували всіх, хто навіть
підозрювався у приналежності до повстанців. Людей знаходили й вбивали
по горищах й погребах. Як пригадують павлоградці - школярі, які їздили
у 50-ті роки до Богданівки прибирати кукурудзу, "Богданівські діди
так боялися міліції, що уникали зустрічі навіть з міліцейською машиною,
тікали в кукурудзу". Використані матеріали :
Стаття Богдана УКРАЇНСЬКЕ СЕЛЯНСТВО: КРОВ НА ТЕРНИСТІМ ШЛЯХУ до річниці Великого Богданівського повстання 1930 року. Для кращого розуміння і уявлення епохи на Павлоградщині рекомендую прочитати художній твір Недоорана нива Ф. Живаго |