Невдовзі після придушення повстання уряд Речі Посполитої заходився ремонтувати Кодак. Вже 7 березня 1636 р. було видано універсал короля Владислава IV, оригінал якого з власноручним підписом короля можна іі нині побачити в Головному архіві давніх актів у Варшаві (фонд «Архів Замойських». — №3048. — Арк. 464). Цим документом наказувалося: «всім українським містам і містечкам.., аби з кожного міста для збудування н завершення згаданого замку (Кодака) дали й прислали стільки потрібних робітників із заступами й мотиками, скільки ясновельможний великий гетьман коронний (С. Конецпольський. — Ю. М.) накаже й визначить з кожного міста або містечка». Одночасно універсалом наказувалося збирати з українських міст і містечок провіант для гарнізону. Відбудовою фортеці керували Ф. Геткант, І. Арцишевський та Ян Пляйтнер. Кодак розширили майже втричі, І вже під час розбудови він відігравав важливу роль у стримуванні втікачів на Січ. Цьому сприяв сам Конєцпольськнй, за наказом якого повни комендант Кодака мав пильнувати, аби «жоден з козаків без пашпорту не наважувався ходити на Запороже, і якщо такого козака буде спіймано, то карати на горло».
Турбувався про відбудову Кодака й сам король. ЗО квітня 1639 р. він писав сенаторові К. Денгоффу, що «Кодак... докінчення й спорядження гарнізоном, комендантом і боєприпасами потребує». Очевидно, король уже тоді подумував про плани широкої війни проти Османської імперії та Кримського ханства, в якій велика роль підводилася козацтву. Ці плани король став реалізовувати в середині 40-х рр. XVII ст.
.У .липні 1639 р. відбудову Кодака було завершено, а про вигляд фортеці можна судити хоча б з опису Б. Мас-кевича, що наводиться у додатку № 3. Губернатором Кодака Конецпольський призначив Яна Жолтовського, а комендантом — свого племінника Адама Конецпольського.

Ю. Мицик