Головна     Бібліотека Історичні статті  Голодомори на Павлоградщині  Письменники нашої Вкраїни Світлина   Постаті Знахідки  Регіон   Мегаліти Павлоградщини  Контакт

Написи на баночній посудині із села Попасного (№ 40721 - ДІМ - 284) із Дніпропетровського історичного музею

О. П. Знойко

У статті О. О. Формозова1 про загадкові знаки на посудинах зрубної культури за № 16 так описано посудину Дніпропетровського історичного музею: "Фрагмент баночної посудини зрубної культури із загадковими написами знайдено у 1903 році в селі Попасному Новомосковського повіту Катеринославської губернії під час роскопок поховань, котрі проводив профессор Д. Яворницький.

Матеріал - чорна глина, посудина склеєна з двох шматків дна немає. Посудина реставрована VIII, 1953 р. Реставратор - головний хранитель фондів Іосиков. розміри: 90 ммХІ20 мм".
Уявлення про загадкові знаки на цій посудині я склав по переданному музеєм їх рисунку (копії). Розглядаючи їх зразу ж упевнився, що послідовність написання знаків зліва направо чи навпаки тут відсутня. Очевидно, автор напису хотів зробити його на тій частині посудини, що відкривалася його зору. Тому спершу він написав знаки 1-й і 10-й, потім - 8, 5, 3, і 2-й, далі - 6-й, 7-й і завершив написанням тиглів 4-го І 9-го, весь напис подаємо розгорнутим з нумерацією знаків

Таким чином напис на посудиш має десять знаків, Аналіз показує, що знаки ці можна ототожнювати із буквами трипільського алфавіту (1). Отже, застосовувати їх для прочитання напису.
  Ще раніше, дешифруючи трипільські написи, ми брали для порівняння їхніх знаків букви фаліського, етрусько й старогрецького алфавітів. Логічно те ж саме зробили і зараз.
З'ясувалося, що знаки - 3, 5, 8 і 10-й, нові і відсутні Трипільському алфавіті. Спробуємо розгадати їх. Знак № 3 своїм написанням нагадує деякі давньогрецькі кви і може бути або "каппою", або "пі". А вимовлятися _як: "к", або як "кг" (ch). Знак № 8 - це, безумовно, "м", Ці знак № 10 - ймовірно, кінцеве "с".
Залишається з'ясувати значення одержаного результату. Для цього слід знову звернутися до латини, грецької, литовської і вірменської мов, бо саме з їхньою допомогою і вдалося прочитати трипільські написи.
Згадаймо також, що дешифровані раніше написи , посудинах трипільської та зрубної археологічних культур дали змогу дізнатися про вміст цих посудин: 1) дріжді винні; 2) янтарики червонуваті; 3) рідина лілейна 4) смола тернова. Вірогідно припустити, що і в посудині з дніпропетровського музею зберігалося щось подібде Але що саме?
Звернімося до словників. Латина дає нам лише од підходяще слово із складом "Us" на початку: usta, al,t тобто червона фарба, кіновар - vitv, рlin (1). Хоч слово це дуже коротке, та значення його насторожує.
Річ у тім, що колись багаті родовища кіноварі на Україні знаходили неподалік села Микитівки Бахмутського повіту Катеринославської губернії. А це за 200 кілометрів від села Попасного. Шукаємо далі. У литовській ми надибуємо слово Uzkaitimas (2) "фарба". Порівнюємо із тим, що написано на посудині, І бачимо розючу подібність:

литовською - ужкайтімас ; на посудині - ускатзімас

Нічого дивного в тому, що в цій посудиш молі колись бути кіновар. Це попереднє припущення повнстю підтвердив у 1957 році аналіз, зроблений у лабораторії ї неорганічної хімії Дніпропетровського універсітету Висновок був лаконічний: "...первинний аналіз установив наявність слідів ртуті (кіноварі)..."
Отже, напис на баночній посудині дніпропетровськогого музею прочитано правильно. І що важливо, напис дає підстави стверджувати, що в епоху зрубної куїльтури у басейні Нижнього Дніпра на Лівобережжі (сучасна Дніпропетровщина) проживали предки сучасних літовців. І вони вміли читати й писати ще три тисячі років тому, застосовували кіновар за тисячу років до н. є.,випередивши цим на 500 років древніх єгиптян.

'Формозов А. А. Сосуди срубной культури с загадочными знаками // ВДИ,- 1953.- № І,- С. 195.

Мова йде про алфавіт, відновлений після розшифрування трипільських написів (див.:Суслопаров М.Розшифрування найдавнішої писемності з берегів Дніпра // Київ.- 1986.- № 9.- С. 138-150).

' А н а н ь є в, Яснецкий и ЛебединскнЙ. Полннй тинскин словарь.- М., 1862.- С. 877.
2Лемхенас X. Русско-литовский словарь.- Вильнюс, 1955 С. 266.