Головна     Книгозбірня Історичні статті  Голодомори на Павлоградщині  Письменники нашої Вкраїни   Постаті Знахідки  Регіон    Віхи історії   Мегаліти Павлоградщини  Московитський патріархат на Присамар'ї Нумізматика Гостьова книга ФорумКонтактТолока   "РусскаЙА" культура Дзеркало сайту

 

Обряд весілля в селі Кочережки 1914 року.

   Розповідала жителька с.Кочережки - Домалега Євдокія Степанівна, 14 березня 1922 року народження. (Згадувала зі слів матері Василенко Ївги Іванівни, по-вуличному Рибки, 6 січня 1896 року народження.
Мати жила в великій родині (в одній хаті проживало 9 чоловік).
   Одного дня в домівці Степана - нареченого Івги, батько каже, шо он твою дівку сватать пішли, а він каже, що вона любить мене і за другого не піде. Так і сталося, прийшли другі свати, а Ївга їм відмовила. А через тиждень прийшов сватать наречений Степан.
     Коли ходили сватать, пісень не співали. Ішли з хлібиною на вишиваному рушнику. Жінки не ходили зовсім - тільки батько, старости і наречений. Наречена виходила, в'язала їх рушниками - тобто давала згоду, що вона не проти заміж. Обов'язково на сватанні обмінювались хлібом. Євдокія Степанівна розповідає, що за тижденьдо весілля молода з подругами запрошує на весілля, цей тиждень вона "ходить в квітах", тобто надіває вінок з стрічками. І, як запрошення, була маленька спечена шишечка, молода запрошувала тільки свою рідню, а молодий запрошував свою.
     Перед весіллям у суботу (бо тоді гуляли весілля у неділю і понеділок) молода запрошувала всіх подруг і друзів до своєї домівки, був і наречений. Гуляли "вечорниці", наряджали соснове гільце "вкрашали" цукерками, бубликами, стрічками. Довго співали, танцювали під гармошку, обов'язково сідали вечеряти. Молоді, подруги та друзі, гуляли в суботу, а в неділю - тільки родичі: бабусі, дідусі, хрещені, двоюридні брати, сестри.дядьки, тітки, сусіди.В хаті було повно дорослих людей, а діти та підлітки заглядали по вікнах.

Вбрання молодих:

   Молода: на голові вінок з воскових квітів, багато різнокольорових стрічок, вінок одягали поверх фати; вишита сорочка, спідниця, в неї на лівій руці - обов'язково червоний рушник (тому, що правоютреба булохреститися), на ногах - чоботи.

   Молодий: вишита сорочка, штани чорні, пояс, юхтові або хромові чоботи. Неділя (день весілля). Молодий приїздить на конях з боярином, заходить до домівки, виводить наречену з двору, а тільки дає викуп за неї (гроші). Потім молодий забирає молоду і вони їдуть на конях з боярином і дружкою до церкви, там вони розписуються і вінчаються, до церкви, крім долодих і дружків, не заходив ніхто. З церкви їдуть до молодої, там сідають з гостями за стіл. В молодої раніше не "дарували" тому, що вважалося, шо "друвати" треба на "горілці молодого", бо, як це могло бути: "молоду забрав ще й на горілці молодої дарувать" Молоді трішечки сидять за столом, потім їх проводять мати і батько з двору до молодого. Тут теж садовлять за стіл, а коли встають і починають танцювати, молодий іде по тещу. З ними ідуть і всі гості у дім молодого. Там їх всих саджають до столу і починається дарування молодих. Як подарували, родичі молодого починають викидати з сіней старі макітри, горщики,
глечики, стуком у вікна виганяють сватівз двору. Свати збираються додому і вже вдома
гуляють.
   В понеділо зранку мазали всим, хто був на весіллі, вікна білою глиною, переодягаються в різні
костюми і цей день називають "цигани". Обов'язково ходили свати перевдягнені до молодого,
а їхні цигани - до батьків молодої, теж гуляли і танцювали. Після весілля жили в молодого, а якщо була в молодого велика сім'я, то "отділяли" - купували хату, давали корову та волів. На дівчат землі не давали, землю давали тільки на чоловіків, а дівка йшла за чоловіка.
     Дуже строго додержувались постів. Порося різали тільки на різдво, держали багато овець і восени різали їх і їли, а в Пилипівку аж до Різдва постились.

 

Юрій Ляшенко

Hosted by uCoz