Мелашко - ймовірно народився в Верхньодніпровському повіті, в селянській родині. В анкетах про професію називав себе фельшером. Під час денікінської окупації організував партизанський загін що воював за самостійну Україну проти білих. Набув великої популярності в народі. Після окупації Катеринославщини частинами Краснай Армії, пішов на компроміс з її командуванням з метою отримання зброї та амуніції, загін було підпорядковано командуванню 4-ї Армії та названо "4 Украинская Особая бригада". Бригада самостійно вела боротьбу з продзагонами та антиукраїнськими елементами. Ось як характеризує ЧК його діяльність:

   " хотел в широких массах населения показать себя реформатором, поборником самостийной Украины и сторонником Петлюры. Он стал рассылать циркуляры вол и сельисполкомам о том, чтобы на всей Украине существовала "украинська мова" и вводил в школах обучение на Украинском языке. Разумеется, деятельность его распространялась в сфере расположения формируемых им частей. Действия Мелашко наводят на подозрение Красное командование, которое дает приказ Мелашко выступить на фронт. Мелашко пытается отговориться недостатком вооружения, отсутствием обмундирования и т. д., желая этим самым, с одной стороны, выиграть время, для стягивания и связи с мелкими партизанскими отрядами, с другой, получить возможно больше вооружения." (Отчет Екатеринославской губернской черезвычайной комиссии 1920-1921 года)

  Після відмови виступити на фронт проти польських частин його визивають в м. Олександрія (тепер Кіровоградська область) начебто для роз'яснення причин, де він заарештовується ЧК. При перевозці Мелашко в штаб 4-ї Армії він проявляє свої характерницькі здібності! З 7-ми конвоїрів він чотирьох притягує на свій бік, після чого ті вбивають трьох "зайвих" конвоїрів і разом з Мелашко тікають. 4 березня в с. Софіївці (Дніпропетровська обл) він збирає нараду командирів своїх військових частин де вирішується подальша доля військового з'єднання. На нараді присутні: начальник штаба Черноусов, заступник командира бригади Дяківський, зав адміністративним відділом штаба бригады Березняк, зав культурно освітницьким відділом професор Прохоренко, командир Верхньодніпровського полка Петренко, командир Весело-Терновського полка Федорченко, Тішанін, Полей, Сухін, комендант штаба Пругло, начальник господарської частини Буц та інші. На нараді прийнято звільнити Верхньодніпровськ від совєцької влади і покарати тих , хто її підтримує. В ніч з 6 по 7 березня було захоплено Верхньодніпрвськ, з усіх совєцьких установ вилучались засоби зв'язку та майно. Було жорстоко покарано 21 чоловіка. Після цього військове з'єднання переходе на підпільну боротьбу, частнина бійців розпускається по домівках.

Совєцьке ЧК вислідило партизана в селі Карпово Карнаухівської волості. Його стратили разом з Гладченко, Орільською та іншими повстанцями.