Петро Корж з дружиною Марією та донькою Ольгою. Близько 1926 р.

     Корж Петро Гаврилович (29 грудня 1901, с. Мануйлівка Новомосковського повіту, нині у складі Дніпропетровська — 1943 — 1944, Кривий Ріг) — член Мануйлівської «Просвіти», син просвітянина Гаврила Коржа.
    Корж закінчив у Катеринославі гімназію, комерційне і художнє училища. Разом з майбутньою дружиною — Марією Трохимівною Філоненко (1906 — 1998), донькою просвітянина Трохима Філоненка, були учасниками драмгуртка при Мануйлівській «Просвіті». Вчителював у школі ім. Б. Грінченка — викладав мову і літературу (школа № 41, нині дитсадок на вул. І. Франка). Проводив українізацію за заводі ім Артема. Пізніше — бухгалтер на вагоноремонтному заводі, звідки перейшов працювати художником-оформлювачем і керівником ізостуд при клубі ім. Загиблих комунарів. Дружина була домогосподаркою. Діти: Ольга (1924), Леся (1927 Наталка (1937). Підтримували приятельські стосунки з письменницькою родиною — Миколою Мінько (1902 — 1937) та Оленою Шпото (1899 — 1943). Коли в Дніпропетровську в 1930-х відновили перші ялинки,Корж оформлював їх. У його обов'язки як художника входило і оформлення святкових заводських колон і «пролетарські свята».
    Мав золоті руки: сам робив бандури, всілякі вироби з дерева. Зробив невеличку бандуру для доньки Ольги, яі співала в школі на Шевченківських та інших святах. Корж мав добрий голос, чудово грав на струнних інструментах (бадурі, скрипці) та піаніно. Увечері діти засинали під звуки батькової бандури. Багато уваги приділяв вихованню доньок, їхній духовній, зокрема, музичній освіті. Під час війни залишився в Дніпропетровську і працював у поліції. На здивоване запитання доньки відповів: «Так треба. Ми не за німців, ми проти німців». Як виявилося, він належав до ОУН.
     За спогадами шуряка Федора Філоненка, Корж протестував проти спалення фашистами селища в АНД районі в 1943, на нього надійшов донос і фашисти заарештували його. В Кривому Розі його бачили мануйлівські жінки. Розстріляний фашистами в криворізькій тюрмі, про що родину повідомив свідок Іван Корнійович Ризоль. Донька Ольга Корж у 1943 вивезена на примусові роботи до Німеччини, в 1946 повернулася в Україну. В 1949 заарештована і засуджена на 25 років. Ув'язнення відбувала в Магадані (Берлаг). Звільнена в 1955, повернулася в Україну 1956. Реабілітована у 1993.

Микола Чабан