¬“≤ ј…ћќ «ј ѕќ–ќ√»
≤стор≥¤
творитьс¤ (в≥рн≥й спотворюЇтьс¤) сучасними под≥¤ми також. ожний дещицю розумний
украњнець запитуЇ себе: „ому 14 рок≥в декларативноњ незалежност≥ не дали Ѕатьк≥вщин≥
н≥ економ≥чноњ, н≥ пол≥тичноњ, н≥ соц≥ально розумноњ вол≥? ≈коном≥чно держава
жебракуЇ, скр≥зь просить в борг. —усп≥льство розшарувалось на потворно багатих
≥ жалюг≥дно б≥дних. ѕол≥тики з прот¤гнутою рукою њзд¤ть на поклони, догоджають
багатим ф≥нансовим кланам. Ѕ≥льше сотн≥ однаково демагог≥чних, мало чисельних
парт≥йок присмоктались до грошових торб. Ѕюджетн≥ кошти трат¤ть на помпезн≥ шоу,
вињзди-в'њзди своњх ≥ чужих державних пан≥в. ј розрахуватись з туркменами за газ
н≥чим, загрожуЇ холодна зима, хвороби, смертн≥сть... онфл≥ктуюч≥ за багатство
фаворити, т≥ньов≥≥ ол≥гархи, п≥рам≥ди чиновник≥в, дик≥ б≥йки зажерливих депутат≥в.
ј б≥льшост≥ населенн¤ - дул¤ з маком об≥ц¤нок-ц¤ц¤нок. √олодн≥ пенс≥онери, безпритульн≥
д≥ти, безроб≥тт¤, розпуста, наркоман≥¤, бур'¤ни на р≥дних ланах - що це все те,
про що в≥ками мр≥¤ли украњнц≥ та нав≥ть житт¤ в≥ддавали в боротьб≥ за незалежн≥сть?
ўо робити? ƒе ховаЇтьс¤ гадюка? якими
законами ми керуЇмось? ’то приймаЇ так≥ закони ≥ п≥дписуЇ укази, щоб добро, вчора
всенародне, сьогодн≥ дешево прихватизували шахрањ? ’то сказав, що пол≥тичн≥ парт≥њ
концентрують розум нац≥њ? ћи неодноразово переконались, що л≥дери майже ус≥х пол≥тичних
парт≥й - продажн≥ цапи (не т≥льки кацапи) облудно бекають, паскуд¤ть в мозок,
аби затьмарити розум, пос≥¤ти смуту, спотворити волю! ѕ≥сл¤ мордобою так≥ депутати
порозумн≥шають?? Ќ≥! ѓм накажуть (не т≥льки з ѕетербурга) - ≥ вони будуть верещати
"не позвол¤м", ¤к у польському сейм≥ 18-го стол≥тт¤. як голосувати за
так≥ пол≥тичн≥ парт≥њ, що довели Ѕатьк≥вщину до розрухи?
Ќав≥що ”крањн≥ такий
пол≥тиканський сором у ¬ерховн≥й –ад≥? ≤снуюча система вибор≥в дозвол¤Ї п≥длим
грошам вибирати своњх прим≥тивних власник≥в у депутати, щоб уникати крим≥нальноњ
в≥дпов≥дальност≥. ќтож значна частина законодавц≥в ≥ можновладц≥в бреше, грабуЇ,
ховаЇ накрадене. ≤ншого обов'¤зку ≥ права нав≥ть не у¤вл¤ють. „есних громад¤н
вважають л≥нивими, легков≥рними дурн¤ми, що в≥р¤ть в "пот≥м". ѕлюють
на перспективи держави ≥ нац≥њ. ƒл¤ них батьк≥вщина там, де схован≥ грош≥. “о
чи не пора, не гаючи часу, радикально зам≥нити цей законодавчий вертеп? √еть верхогл¤д≥в
≥ словоблуд≥в-пол≥тик≥в!
«вичайно, щоб не дати
потворно запол≥тизованому парламенту знущатись над ”крањною необх≥дно орган≥зувати
референдум удосконаленн¤ онституц≥њ.
–озумн≥ше
вибирати депутат≥в не з пол≥тик≥в, а з профес≥онал≥в. омпетентно ≥ своЇчасно
опрацьовувати актуальн≥ закони може т≥льки ѕалата ѕрофес≥онал≥в найб≥льш усп≥шних
фах≥вц≥в ус≥х основних галузей господарства. ƒва альтернативних кандидати хай
оберуть сп≥вроб≥тники галуз≥. « двох кандидат≥в в≥д кожноњ важливоњ галуз≥ всенародно
обрати одного депутата. ƒепутати-профес≥онали швидше ≥н≥ц≥юють законопроекти,
по колу узгод¤ть, зав≥зують ≥ проголосують. Ѕуде менше витрат на консультац≥њ
науково-досл≥дних ≥нститут≥в. Ѕудемо знати, хто за що в≥дпов≥даЇ. Ѕ≥гати, голосувати
чужими картками не прийдетьс¤. ѕсевдо пол≥тичн≥ теревен≥ розводити н≥коли. «арплата
по вищому розр¤ду фах≥вц≥в. «а усп≥шн≥ закони - прем≥њ, за збитков≥ - штраф.
”
—енат «емель необх≥дно обирати досв≥дчених та мудрих енциклопедист≥в-практик≥в,
котр≥ добре волод≥ють рег≥ональною конкретикою. ¬иборц≥ рег≥он≥в висунуть по два
кандидати. ≤з двох кандидат≥в в≥д кожного рег≥ону всенародно обирати одного депутата.
’ай б≥льше дбають не т≥льки за м≥сцев≥, але ≥ за державн≥ ≥нтереси п≥клуютьс¤.
“ак легше буде об'Їднати ”крањну. “ут буде ширший прост≥р пол≥тикам. ѕол≥тики
вважають себе вродженими, ген≥альними. ’ай докажуть це на практиц≥, а не т≥льки
рука руку миють, та в руку б≥знесменам дивл¤тьс¤, нат¤каючи: "кожному рот
дере ложка суха, хто ж Ї на св≥т≥, щоб був без гр≥ха".
”р¤ду
перш, н≥ж об≥ц¤ти зниженн¤ ц≥н на продукти життЇвоњ необх≥дност≥, (в т.ч. на хл≥б,
м'¤со, цукор), потр≥бно б д≥знатись, хто ≥ ¤к керуЇ базарами. ÷е ран≥ш за базаром
спостер≥гав «апор≥зький озак ≥ нав≥ть цигани його поважали. ј тепер м≥л≥ц≥¤ шануЇ
серйозних д¤дьк≥в "смотр¤щих", пристосовуЇтьс¤, щоб було ус≥м-по-с≥м,
а мужик хай спину гне, пенс≥онер скн≥Ї. ÷≥нову пол≥тику давно пора повернути на
користь виробника, але поки що одн≥ п≥дозр≥ло скромн≥ промови. “а що може вд≥¤ти
нав≥ть ∆анна ƒ-јрк без краще, н≥ж у злод≥њв, орган≥зованоњ допомоги чолов≥к≥в-патр≥от≥в.
ѕоки що м≥жнародну маф≥ю подолати не м≥г н≥¤кий президент. ¬икручуютьс¤, стараютьс¤
сподобатись глобальн≥й систем≥ ≥ обманути в≥тчизн¤ний електорат.
ѕрезидент ¬.ј.ёщенко може вв≥йти в ≥стор≥ю, ¤к видатний патр≥от ≥ творча, прогресивна
Ћюдина. ќт допом≥г би реал≥зувати та запатентувати: "—пос≥б розвитку сусп≥льства
методом обранн¤м депутат≥в парламенту з видатних фах≥вц≥в основних галузей господарства,
та вибор≥в сенатор≥в з мудрих рег≥ональних д≥¤ч≥в". —в≥т под¤чно поклонивс¤
б ”крањн≥. “ак х≥ба ж д≥йде. ≤стор≥ю творить команда. ¬ ѕрезидентськ≥й –ад≥ необх≥дн≥
тверез≥, талановит≥, терпелив≥, працьовит≥, скромн≥ ≥ високо етичн≥ украњнськ≥
патр≥оти. ƒе вони?
ƒарма чотири сотн≥ журнал≥ст≥в вимагали
вибаченн¤ у президента. ќт, мовл¤в, не точно виразивс¤ там ≥ там, бо дуже гонористий
усл≥д за попередниками. ѕо-перше, треба врахували спочатку основне - здоров'¤.
«а президента також говорить здоров'¤. якщо ран≥ш в≥рно писали про дозу отрути,
то без ризикованих стимулюючих л≥к≥в почуватись стримано та працювати дуже т¤жко.
ѕопробували б ви, цнотлив≥ пани журнал≥сти, знаючи перспективи своЇњ т¤жкоњ хвороби,
терп≥ти нападки на сина. я б, ото, вовком за горло схватив словоблуда, щоб сину
в≥чно було про що згадувати. “а й, звичайно, легше верблюду пройти вушко голки,
чим багатому в рай. ќт чортов≥ розкош≥ ¤к д≥тей н≥вечать!
уди
дивились ≥м≥дж мейкери? ѕоказали б по такому сценар≥ю: ¬ит¤гуЇ президент по¤са.
аже: "«н≥май, синку, своњ дорог≥ джинси". —ин починаЇ зн≥мати штани
та й просить: "ƒозволь, тату, ¤ до об'Їктиву задом стану, бо стареньк≥ плавки
спереду чогось порвались". “ато даЇ дес¤тку на нов≥ плавки. ≤ попльовуЇ в
руку, широко замахуЇтьс¤ та й ≥м≥туЇ повчальн≥ шльопи по поп≥ (при спов≥льнен≥й
зйомц≥, та й приговорюЇ: "÷е тоб≥ за мерседес, а це за швидк≥сть!" ј
син же ж репетуЇ: " акой же русский не любит быстрой езды!". ƒонбас
за ёщенка голосував би. “елебаченн¤ всього св≥ту показало б, ¤к за правду ѕрезидент
незалежноњ ”крањни ћиколу ¬асильовича √огол¤ ≥ “араса Ѕульбу удосконалив. ћен≥
б за сценар≥й може дещо перепало б, ≥ по вусам текло... –озз¤ви - ≥м≥дж мейкери.
ѕробачте, побратими, за г≥ркий см≥х скр≥зь сльози на т≥й стад≥њ, коли вже
не плачуть, не см≥ютьс¤, а "виють совою". ћабуть людин≥, коли приход¤ть
розумн≥ ≥дењ, т¤жко пасивно обмежуватись банальними ≥нтересами б≥льшост≥ сп≥вгромад¤н,
котрих конаЇ поп-культура, дешев≥ задоволенн¤, в≥чна нестача грошей, "суЇта
суЇт". Ќам нав'¤зують кр≥пацьк≥ правила гри, жалюг≥дну систему осточорт≥лих
вибор≥в. —понукають вимирати. ј ми давайте знову втечемо за ѕороги. ≤ засп≥ваЇмо:
"ј ми тую червону калину п≥д≥ймемо! ј ми нашу славну ”крањну, гей-гей, розвеселимо"!
“≥каймо, побратими, ¤к чинили це «апор≥зьк≥ озаки, за ѕороги. “≥льки тепер
у нас пороги ≥нтелектуальн≥ та в≥ртуальн≥, комп'ютерн≥. ќрган≥зуймо таку соб≥
комп'ютерну ’ортицю. ѕропоную назвати наш в≥льний, украњнський, ≥нтелектуальний
остр≥в: "«јѕќ–ќ√»". “ак ≥ ми називатимемось. (ƒо «апор≥зьких озак≥в
нам далеко ≥ глибоко в ≥стор≥ю). “овариство так орган≥зуЇмо, щоб пан≥в ≥ начальства
м≥ж нами не було, (бо за панство ≥ владу чвари розвод¤ть нав≥ть сучасн≥ "кваз≥-характерники").
ƒл¤ конкретноњ справи поважн≥ наказн≥ будуть. "ѕорадимось, посумуЇм, доки
сонце встане..." Ќам потр≥бно Ќац≥ональну ≤дею удосконалити ≥ адаптувати
до сучасного житт¤...
Ќапиш≥ть, шановне товариство, що думаЇте?
10.8.2005р.
« великою над≥Їю ¬ишневський јнатол≥й ќлександрович.