√оловна  нигосхов / “олока / ≤сторичн≥ статт≥ / √олодомори на ѕавлоградщин≥ / ѕисьменники нашоњ ¬крањни ѕостат≥ / «нах≥дки / –ег≥он / ¬≥хи ≥стор≥њ  / "ћегал≥ти" ѕавлоградщини / ћосковський патр≥архат на ѕрисамар'њ / Ќум≥зматика  / √остьова книга / ‘орум /  онтакт /ƒзеркало сайту /

 

    

"¬ нов≥тн≥й украњнськ≥й ≥стор≥њ золотими л≥терами записаний  римський пох≥д в 1918 роц≥. ÷е був в≥дважний рейд невеликоњ групи вибраних частин украњнськоњ нов≥тньоњ держави: 2-й «апорозький (гвард≥йський) п≥ший полк, 1-й ≥м.  ост¤ √орд≥Їнка к≥нний полк, ≥нженерський кур≥нь, автопанцирний див≥з≥он, три легк≥ ≥ одна важка батарењ, к≥пно-г≥рський див≥з≥он, два панцирн≥ поњзди та додатково; ѕавлоградський гусарський полк, партизанський в≥дд≥л полк. Ћуб'¤ницького ≥ добровольц≥ з галицьких ”.—.—. ѕолковник Ѕолбочан, один з найл≥пших во¤к≥в ”крањни, був призначений командантом групи, ≥ 11 кв≥тн¤ 1918 р.  римська група залишила ’арк≥в, посуваючись з бо¤ми на п≥вдень. ¬≥д 12 кв≥тн¤, зайн¤вши Ћозову, група йде на —инсльннково Ч ћел≥тополь Ч  рим. ѕолковник Ѕолбочан, кр≥м 3-њ арм≥њ ЋазарЇва, мав проти себе далеко сильн≥шу Ђчервону арм≥ю  римськоњ —оц≥¤л≥стичноњ –еспубл≥киї, складену з москвин≥в ≤ татарњв.
    ѕосуванн¤ групи було бравурне. ¬она розбила 3-ю большовицьку арм≥ю ≥ 18 кв≥тн¤ затрималас¤ п≥д ћел≥тополем, у брам≥  риму, розпочавши важкий б≥й з арм≥Їю  римськоњ —оц≥¤л≥стичноњ –еспубл≥ки, що нею командував √ольдштайн, 19 кв≥тн¤ арм≥¤  риму в≥дступала в пан≥ц≥, кидаючи все своЇ майно. 2-й «апорозький полк, доган¤ючи большепик≥с, 20 кв≥тн¤ захопив ≥ њхню арм≥йську скарбницю з 15 млн. карбованц≥в. Ћишалас¤ ще велика група кримських большевик≥в на чол≥ з ЂЎтабом ќборони  римськоњ –еспубл≥киї, що затрималис¤ перед вузьким —инашем Ч брамою  риму.
    ѕох≥д на  рим мав велике ≥сторичне значенн¤; розум≥ли це вс≥ украњнськ≥ во¤ки  римськоњ групи. ¬ спогадах молодого поручника знайдено слова, що Ђнаказ про пох≥д на  рим зустр≥ли старшини й козаки з ентуз≥азмом. „и ж не на кримських походах гетьмана —агайдачного ≥ кошового —≥рка наша св≥дома молодь виховала в соб≥ завз¤тт¤?..  рим пройшов червоною ниткою через нашу ≥стор≥ю останн≥х стол≥ть, ≥ йогоназва була зв'¤зана ≥ з в≥дродженн¤м давньоњ держави, ≥ з њњ упадком. ќтже, це був традиц≥йний пох≥дї (Ѕ. ћонкевич, Ђ—л≥дами нов≥тн≥х запорожц≥вї).
    Ѕув перед ними —иваш, брама  риму Ч дорога геопол≥тичноњ ≥ державноњ традиц≥њ украњнських земель. ѕозиц≥њ —иваша, ц≥Їњ вузькоњ стр≥лки, що зв'¤зуЇ  рим ≥з його природним суходолом, за натуральних умовин були неприступн≥.  р≥м того, здовж ц≥лого берега була зроблена л≥н≥¤ окоп≥в з бетонними гн≥здами дл¤ скоростр≥л≥в. јртилер≥йськ≥ форти з далекос¤жною ≥ важкою артилер≥Їю були збудован≥ за останн≥м словом техн≥ки. Ѕудо≈а форт≥в коштугала большевикам 3 млн. крб. Ѕолбочан зручним маневруЇанн¤м, зухвал≥стю ≥ грою на психолог≥њ противника форсуЇ вноч≥ велик≥ п≥дм≥нован≥ мости на маг≥страл≥ Ћозова Ч —евастоп≥ль. ¬ноч≥ на 22 кв≥тн¤ украњнц≥ вз¤ли —иваш ≥ п≥шли в глиб  риму. ”продовж одн≥Їњ ноч≥ здобув Ѕолбочан —ивашськ≥ переправи в≥д численн≥ших кримських большевик≥в. ÷≥ сам≥ переправи п≥зн≥ш, у 1920 роц≥, м≥г тримати ген. —лашов упродовж к≥лькох м≥с¤ц≥в проти тридц¤титис¤чноњ большевицькоњ арм≥њ, маючи в себе т≥льки три тис¤ч≥ б≥йц≥в.
   ”крањнськ≥ в≥йська беруть ≥з боЇм вузлову станц≥ю  риму ƒжанкой, 22 кв≥тн¤ беруть ≤з боЇм найб≥льше м≥сто “авриди —имфероп≥ль, форсують дорогу па Ѕахчисарай, “еодоз≤ю...
ЂЌ≥де на вс≥й ”крањн≥,Ч пише учасник походу Ѕолбочана,Ч не зустр≥чали украњнського в≥йська з таким ентуз≥¤змом, з такими овац≥¤ми ≥ з таким захопленн¤м, ¤к робило це населенн¤ —имферопол¤ та ≥нших зайн¤тих кримських м≥сцевостейї (ћонкевич).
    ¬ —евастопол≥, де сто¤ла велика чорноморська флота, 2 кв≥тн¤ на носих дреднавтах (2), крейсерах (2), м≥ноносц¤х (11), п≥дводних човнах (8), л≥н≥йних корабл¤х (2) та к≥льканадц¤ти ≥нших старих кружл¤ках ≥ м≥ноносц¤х залопот≥в украњнський прапор. ÷е украњнська кров в≥д≥звалас¤ в залоз≥ чорноморськоњ флоти, ≥ вона самох≥ть в≥дкинула рос≥йськ≥ червон≥ й б≥л≥ прапори..."

 

"ѕризначенн¤ ”крањни" ёр≥й Ћипа

Hosted by uCoz