Перша війна з большевицькою
Москвою
Початок війни. Совєтський
уряд назначив начальним вождом московсько-большевицьких військ, що мали оперувати
проти України з-Дону, В. Антонова-Овсєенка. Він виробив оперативний плfн
захоплення Харкова, Полтави й Катеринослава. На Київ мали наступити большевицькі
війська з двох боків — з півночі від Гомеля на Чернигів і Бахмач та з Брянська
на Конотіп і Ворожбу, а від заходу збольшевиченими частинами, що стояли на т.
зв. українському фронті.
Головні московські сили були сконцентровані
на півночі у трикутнику Гомель — Бахмач — Брянськ. У часі того скупчування регулярних
большевицьких військ, відділи червоної гвардії, зорганізовані в українських
містах із московсько-жидівського робітництва, почали на всій Україні бої з малочисельними
українськими частинами. Розташування московських залог в Україні та московських
відділів на південно-західному фронті допомогло передусім до перемоги большовицького
війська.
Перший наступ большевики почали від
заходу, маючи за мету захопити Київ. У Старокостянтинові, Рівному та в Шепетівці
прийшло до перших сутичок із українцями, що нарешті роззброїли большевицькі
відділи. В районі Козятин —Здовбунів. роззброєно три большевицькі полки. На
Правобережжі вдалося спершу українським відділам взагалі зліквідувати виступи
збольшевичених солдатських банд. Головно 1. Український Корпус з допомогою Вільного
Козацтва очистив Київщину й Поділля від московських відділів !І. гвардійського
корпусу і 8. армії, які відобравши в них зброю, відправлено в Московщину. Зате
на Лівобережжі порозкидані українські частини, окружені ворогами з усіх сторін,
не мали сили здержати навали добре зорганізованих і здисциплінованих полків
московської регулярної армії. Дня 25. грудня 1917. р. північна московська армія
під командою Антонова-Овсєєнка почала загальний наступ. У склад тієї армії входили
чотири армійські Групи — під проводом Єгорова, Берзіна, Кудинського і Муравйова,
в силі З0 тисяч добірного війська, набраного з кол. гвардії, матросів і, московського
робітництва; воно мало 60 гармат та 10 панцирних поїздів. Московські війська
без великих зусиль займали українські міста, де робітничі чужонаціональні організації
ставали із зброєю на їх бік.
У такому вирішному для української держави
часі український уряд, не маючи здисциплінованого, готового до рішучого виступу
війська, залишився безборонним. Української армії не було, існували тільки окремі
відділи, малого чисельного і складу, що на власну руку вели бої. Було ясно,
що проти добре озброєної,-зодягненої та під одною командою большевицької армії
не можна буде вдержатися. Ті численні українські полки, що недавно ще заявляли
свою відданість Центральній Раді, у критичну хвилину порозбігалися, а то й перейшли
на сторону ворога. Ще йно тільки українські охотничі відділи рятували Існування
української державности, зберігаючи славу і честь української зброї.
На початку, війни український уряд призначував
комендантами проти большевицького фронту по черзі пполк. Капкана, сот. Шинкаря
та ген. Кирея, та всі вони в таких складних умовинах не доросли до свойого завдання.
Автім не мали вони до послуг війська, щоб утворити оборонний фронт.
Дня 26. грудня московські війська
заняли без бою Харків, за допомогою місцевої червоної гвардії і З0. запасового
полку. Тут большевики роззброїли місцевий український полк та забрали 18 автопанцирників
і багато зброї. Почалися бої за залізниці стації Лозову, Синельникове, Олександрівське
та Пятихатку. В Олександрівську Гайдамацький курінь і Вільні Козаки відбили
на деякий час. большевицький наступ. З кінцем грудня Харків, Полтава й Чернигів
були вже в руках большевиків. У Катеринославі місцеві большевики зірвали повстання.
Після дводенного завзятого бою з катеринославським Гайдамацьким куренем, місто
захопили 9. січня відділи групи Єгорова, що прибули з Лозової, а большевики
15. січня заняли й Олександрівське. 20. січня передні частини Єґорова розбили
в Костянтинограді український курінь, і того самого дня відділи Групи Єґорова
сполучилися в Полтаві з Групою Муравйова. В тому самому часі московський відділ
особливого призначення Знаменського вів наступ з боку Брянська, заняв після
невеликого бою 19. січня Михайлівський Хутір і Глухів, а 26. січня, піддержаний
місцевими большевиками, — Кролевець і Конотіп. Рівночасно наступають і відділи
групи Берзіна двома кольо-нами — з Гомелю на Бахмач та через Новозибків і Новгород
Сіверськин на Конотіп. Муравйов своєю групою заняв Ромодан і Лубні, а 27. січня,
після бою з 1. Військовою Школою, здобув Бахмач. У Бахмачі сполучилися всі московські
армійні групи і зйідсіль почали безпосередній наступ на Київ під командою Муравйова.
Д-р Іван Крипякевич