Деяким керівникам.
Люблю нашу Верховну Раду. Коли ще більшість не защемили єдиним Януковичем, після
чого вона стала помалу репатися, зійшлися були старі комуно-номенклатурники
з НДП, "комсомольская юность" з "Трудової України", колишньо-комуністичні
й сучасно-фермерські "селяни" та "аграрії", а ще й пацани
з усіх "Регіонів України", і став їх спікер Литвин шпетити: грошей
маєте досить, фабрик, заводів, земельку прихватизірували... Мабуть, час і про
людей подумати?
Запала тут важка, замислена тиша, що випливла у доленосне рішення:
- А чаво... Душ по 300-400 не помєшало б...
В кожному жарті є частка жарту. Решта - правда. І по докази цьому
до ВР ходити не треба - маємо все поруч. Голова КСП села Нова Дача Валентин
Васильович Чебан твердить: "…Вот как я сказал, так і прагаласуют маї 45%
ізбіратєлєй", - пише нам Улас Самарський. - Це якось дико чути. Керівник
господарства, давній кадр райдержавної адміністрації не когось, а Президента
України, і раптом так відверто заперечує статті 71, 19 та 24 Конституції України,
а також ряд положень Закону про вибори: про таємність, вільність, тощо. Виникає
питання: як така людина, що "промєжду прочім" запросто заявляє про
ігнорування Основного Закону держави, керує господарством та людьми? І за кого
цей такий волюнтарний "голова" збирається примушувати голосувати людей?
І з якого числа/місяця? Але ж передвиборча агітація, за законом, почнеться тільки
з 8 липня. Чи це лишень в Україні, а не в удєльній Новодачинській
вотчині пана Чебана?
Імперське кріпацтво відмінено ще 19 лютого 1861 року. Економічне поміщицьке
землевоасницьке кріпацтво відмінено в Україні 1917 року. Але зверніть увагу
на оце "маї" - такий собі рецидив колгоспно-совєцького кріпацтва...
Правду кажуть в мене на Волині: як пан з пана - пів-лиха. А от як пан з чабана,
а простіше - з хама! Оце вже лихо з лих.
Скільки довелося свого часу вислухати скарг людських! Від
доярок, яким керуючий відділком колгоспу проходу не дає, а їхні чоловіки, вже
аж дуже "совєцькі колхознікі" - лупцювали через ревнощі не бригадного
статевого маніяка, а своїх дружиноньок.. І від агрономів, які виконавши "план
райкома" на посівну перед заморозками, потім мусили пересівати ярове. І
від зооінженерів, яким у начебто племінне м'ясне господарство звозили з усього
району телят молочної породи, що доростали до здатної ваги 2 роки замість 6-8
місяців - і збитки в сотні тисяч нікого не переймали...
Я вже мовчу про вивалений у річку гній, про вивалені
серед степу хімдобрива, про крадійство від колгоспника до секретаря обкома КПСС/КПУ.
Різниця між крадіями лише одна: перший тирив уночі торбу дерті, а другому привозили
персональним вертольотом і вершки, і масло, і олію, і м'ясо, і птицю - щотижня...
У які три горла воно все це жерло і не усиралося - чорти його в пеклі знають!
І над усім оцим панувало "всьо кругом колхозноє, всьо кругом майо".
І для кожного бригадира, керуючого, голови колгоспу - холуя і хама, його були
й люди - в його повній владі. І тепер, у розікраденому дощента селі, після кучманоїдної
земельної "рехворми", цілком безправні і безпорадні люди на селі знову
стали "маїмі" або "тваїмі"...
Улас Самарський
Головна Бібліотека Історичні статті Голодомори на Павлоградщині Письменники Краю Світлина Постаті Знахідки Регіон Мегаліти Павлоградщини Контакт